- утриматися
- çıdamaq, özüni tutmaq
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
утриматися — див. утримуватися I … Український тлумачний словник
утриматися — [ўтри/матиес а] = втриматися а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
утриматися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вистоювати — юю, юєш, недок., ви/стояти, ою, оїш, док., перех. і неперех. 1) Стояти протягом певного часу. 2) тільки док. Утриматися в певному положенні, не звалитися. 3) перен. Витримувати певні випробування, не піддаватись у боротьбі, суперечці і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
втримання — втри/мати, втри/матися, втри/мування, втри/мувати, втри/муватися див. утримати, утриматися і т. д … Український тлумачний словник
закріплюватися — ююся, юєшся і закріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., закріпи/тися, іплю/ся, і/пишся; мн. закрі/пляться; док. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, набувати стійкого положення, ставати нерухомим. 2) Зміцнюючись, утверджуватися на довгий час,… … Український тлумачний словник
невдержка — и, ж., розм. Неможливість витримати що небудь, утриматися десь … Український тлумачний словник
позов — по/зову і рідко по/зву, ч. 1) Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. •• Віндикаці/йний по/зов позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Зустрі/чний по/зов власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої… … Український тлумачний словник
стерпіти — плю, пиш; мн. сте/рплять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не. 1) Утриматися, здержатися від яких небудь слів, учинків і т. ін. 2) Терпляче витримати якісь фізичні або моральні страждання, біль, несприятливі умови, щось неприємне,… … Український тлумачний словник
удержувати — (вде/ржувати), ую, уєш, недок., уде/ржати (вде/ржати), жу, жиш, док., перех. 1) Держати, піддержувати кого , що небудь, не даючи упасти. || Схопивши за що небудь, не відпускати від себе, не давати можливості рухатися комусь, чомусь. 2) тільки… … Український тлумачний словник
укуситися — (вкуси/тися), укушу/ся, уку/сишся, док. Вкусити себе. •• Укуси/тися за язи/к розм. утриматися від висловлювання; раптово замовкнути … Український тлумачний словник